Вакуумний дозатор газу. Огляд, встановлення, налаштування.

У певний момент кожен автовласник і за сумісництвом користувач ГБО 1 і 2 покоління стикається з проблемою нестачі динамічних властивостей автомобіля. Усе ж порівняно з бензином авто значно втрачає в динаміці та прийомистості. Нерідко з’являються провали при “тапці в підлогу”. Найвідчутніша така проблема на карбюраторних автомобілях.

Як із цим боротися?

Найочевидніший спосіб підвищити їздові показники автомобіля, що працює на газі, – це підкрутити механічний регістр потужності (дозатор). Але що більше ми крутимо, то більша в нас витрата газу. Це нас не зовсім влаштовує. Але є й альтернативний варіант – перехід на електронну систему керування подачею газу. Проте такий варіант не завжди доступний, особливо автолюбителям із віддалених містечок. Що ж робити?

Вихід є!

У всесвітній павутині можна знайти досить багато інформації про цей чудо-пристрій “Вакуумний дозатор”. За словами продавців, після встановлення цього пристрою ми отримаємо максимальну економію в поєднанні з істотним приростом динаміки. У цих словах є правда.

Насправді після встановлення вакуумного дозатора ми отримаємо витрату газу на 1-2 літри більшу, ніж бензину, але при цьому динаміка автомобіля залишиться такою ж доброю.

Встановлення вакуумного дозатора

Пристрій встановлюється безпосередньо на місце звичайного механічного дозатора. Якщо ж встановлено дозатор на два виходи з роздільним регулюванням камер, варто залишити його й відкрутити на максимум, а перед ним установити вакуумний. У такому разі механічний регістр потужності слугуватиме нам звичайним трійником. Якщо ж встановлено звичайний з одним входом і одним виходом, просто знімаємо його, і на його місце монтуємо наш чудо-пристрій.

Але на цьому вся процедура встановлення не закінчується. На вакуумному дозаторі є вхідний штуцер для підключення вакуумного шланга розрідження. Підключаємо його прямо в колектор. Можна встановити в колекторі свій штуцер або підключитися до заводського, різниці немає.

На цьому встановлення не закінчується. На ВДГ є тонкий штуцер на 8 для підключення розрідження. Звідки беремо розрідження? Безпосередньо з колектора. Чи то встановлений власноруч штуцер, чи технічний штуцер, який був на авто із заводу, – неважливо. Прикладом для жигулів може бути штуцер системи ЕПХХ. Для інжекторних авто можна засвердлитися прямо в колектор або встановити трійник у вакуумну магістраль. Будьте обережні, не просвердліть водяну сорочку колектора (ознайомтеся з будовою колектора вашого автомобіля). Не рекомендується підключатися до вакуумного підсилювача гальм. Якщо потрібний штуцер знайдено, з’єднуємо його з ВДГ силіконовим шлангом. Усі місця з’єднання обтискаються й перевіряються. На цьому встановлення завершено.

Налаштування

Обов’язково перед налаштуванням вакуумного дозатора варто переконатися в коректності роботи газового редуктора ГБО. У разі виявлення будь-яких дефектів у роботі його варто привести до справного стану.

Насамперед на корпусі дозатора необхідно знайти гвинт під шліцьову викрутку. Також варто послабити гайку, яка контрить гвинт. Переконайтеся, що гвинт легко крутиться, але не бовтається. Саме цим гвинтом ми відрегулюємо мінімальну подачу газу. Усе просто – що більше відкручуємо, то більша витрата. Тепер зніміть із вакуумного дозатора ковпачок, під ним розташований шток.

Увага! Шток — це те, за чим ми орієнтуємося, правильно ми налаштували чи ні!

Рухаємося далі. Найзручніше проводити налаштування вдвох, один під капотом, другий за кермом. Заводимо автомобіль. Є ймовірність, що не вийде з першого разу. При цьому обов’язково варто звернути увагу на шток, він має відгукуватися в процесі заведення (під час заведення, без натискання на педаль газу, опуститися). Якщо все встановлено правильно, прикручуємо гвинт, тим самим ми збільшуємо початкову подачу пропан-бутану. Повторюємо процедуру, поки автомобіль не заведеться. Щойно машина завелася, переводимо увагу на шток і прикручуємо гвинт, поки шток не стане стійким (перебуватиме в одному положенні, без руху вниз-угору). Щойно на холостому ходу шток перестав рухатися, пробуємо різко натиснути на педаль акселератора й дати двигуну попрацювати на високих обертах (близько 2500). При цьому так само стежимо за штоком, він має бути стійким, це означатиме, що все налаштовано правильно і можна збирати вакуумний дозатор. Суть усієї процедури в тому, щоб визначити мінімальну пропускну здатність вакуумного дозатора. При різкому натисканні на педаль газу дозатор на короткий проміжок подасть збільшену порцію палива й одразу повернеться до мінімального значення. Завдяки цьому автомобіль стає динамічнішим, зберігаючи при цьому максимальну економію.

Тепер спробуйте проїхати на своєму автомобілі пару кілометрів. У деяких випадках машинка демонструвала кращі показники, ніж під час їзди на бензині, радуючи при цьому автовласника істотною економією.